У процесі експлуатації очкових лінз однією з основних причин погіршення їх властивостей є абразивний знос, який проявляється виникненням подряпин на поверхні лінз в результаті контакту цiєї поверхнi з різними предметами і твердими (як правило, кварцовими) частинками пилу.

До абразивного зносу схильні лінзи з усіх видів матеріалів, хоча мінеральні лінзи є значно більш стійкими, ніж органічні. З самого початку випуску органічних очкових лінз в промислових масштабах виникла необхідність оцінки стійкості їх до абразивного зносу. Виробники очкових лінз розробляли різні методики, які полягають у випробуванні зразків очкових лінз в умовах, що імітують подряпин в процесі експлуатації.

У літературі описані різні методи випробувань: визначення мікротвердості поверхні, випробування методом падаючого піску, стирання яким-небудь абразивним матеріалом при дозованому навантаженні, дряпання металевою щіткою та інші. У японських патентах наводиться така характеристика поверхневих властивостей пластмасових очкових лінз, як твердість в одиницях "H", яка визначалася при дряпанні поверхні лінз креслярськими олівцями різної твердості. Однак до теперішнього часу не створено універсального методу оцінки абразивостойкості, що дозволяє швидко зробити кількісну оцінку цій важливій характеристиці. Всі існуючі методи фактично служать для визначення різних сторін абразивного зносу, так як імітують лише один з реальних факторів, що викликає утворення подряпин на поверхні лінз.

Для реальної оцінки абразивостойкості органічних матеріалів і зміцнюючих покриттів бажано застосовувати кілька методів випробувань. Слід віддавати перевагу не тим очковим лінзам, які успішно пройшли випробування яким-небудь одним методом, а тим, які показують оптимальні результати в декількох тестах. Саме так чинить найбільший світовий виробник очкових лінз - компанія "Essilor". Лінзи з зміцнюючими покриттями з кожної партії проходять вибірковий контроль із застосуванням двох абразивних методів випробувань і одного хімічного. Наведемо короткі описи найбільш часто вживаних в даний час методів оцінки абразивостойкості.

Тест Байєра

Очкова лінза здійснює поступальні рухи щодо підкладки, на яку насипані частинки абразивного порошку (піску з певними розмірами частинок). Через певний час проводять вимірювання світлорозсіювання лінзи після випробувань і порівнюють з результатами вихідного зразка.

Абразиметр-тест

Стрічка з нанесеними на її поверхню абразивними частинками (карборундом) із заданим тиском треться об поверхню очкової лінзи. Після певного числа циклів стирання проводять вимірювання коефіцієнта розсіювання проходить світла і порівнюють з контрольним зразком.

Тест із застосуванням подушечки зі сталевого дроту.

Випробування очкових лінз із застосуванням тонкого сталевого дроту проводять по-різному: по-перше, з використанням різних механічних пристроїв для стабільності умов випробувань і відтворюваності результатів, а по-друге, натирають лінзи вручну - для демонстрації захисних властивостей зміцнюючого покриття. Після проведення випробувань проводять візуальне порівняння випробуваною очкової лінзи і контрольного зразка.

Тест Табера

При обертанні очкова лінза треться об гумове колесо Табера спеціальної форми, кривизна якого відповідає кривизні її поверхні. Колесо притискається до очкової лінзі з заданим тиском. Через певний час проводиться вимірювання світлорозсіювання лінзи і порівняння з контрольним зразком.

Обробка в обертовому барабані

Існують різні методи випробувань подібного типу, при яких лінзи поміщають в барабан, заповнений абразивними частинками певного розміру. Після певного часу обертання барабана лінзи витягують і порівнюють коефіцієнт світлорозсіювання.