Пенсне – це оптичний прилад для корекції зору. Слово «пенсне» походить від французького словосполучення «pince nez», що означає «стисни ніс». Таку назву цілком виправдано, оскільки пенсне тримається на носі завдяки пружині, яка затискає перенісся.

 Вперше пенсне почали використовувати для корекції зору в XVI столітті. Перші моделі пенсне мали виключно круглу оправу, яка кріпилася на пружині, зробленій з міді або заліза. Однак така пружина травмувала шкіру, тому під неї з часом почали робити спеціальні прокладки зі шкіри. Масштабне поширення пенсне почалося з XVII століття.

 З середини XVIII століття почали з’являтися пенсне овальної форми. В цей же час до пенсне почали кріпити невелике кільце, яке використовувалося як ручки. Це дозволило брати пенсне руками, не торкаючись при цьому скелець і не забруднюючи їх. Трохи пізніше до кільця почали кріпити шнурок або ланцюжок. Інший кінець шнурка кріпили до одягу.  Таким чином, пенсне, впавши з перенісся, просто повисало на шнурку, а не падало на підлогу. Пенсне стало аксесуаром в одязі, а шнурок або ланцюжок могли служити навіть прикрасою. Примітно, що за допомогою пенсне людина, яка носила його, могла висловити своє ставлення до подій. Навмисне скидання пенсне з перенісся означало крайнє невдоволення людини, що носила аксесуар.
 Цікаво, що аж до середини XX століття пенсне за популярністю значно перевершувало окуляри з завушниками. Звичайно, конструкція пенсне зазнавала деяких змін. На відміну від окулярів того часу, до оправи пенсне кріпилися спеціальні носові упори, які представляли собою підпружинені дуги. Завдяки таким дугам пенсне досить міцно трималося на носі і, разом з тим, було досить зручним у носінні і не завдавало незручностей.

 Зручність пенсне безпосередньо залежала від пружності центральної пружини, яка з'єднувала обидві половинки оправи. У разі зношування пружини, пенсне ставало незручним, оскільки погано трималося на носі. У зв'язку з цим почали робити складні пенсне, які фіксувалися спеціальною клямкою. Це дозволяло зняти навантаження з пружини пенсне, коли воно не використовувалося власником. Таке зберігання дозволило значно продовжити термін експлуатації пенсне.
 На початку XX століття пенсне вважалося очевидною ознакою інтелігентності, а після того як в 1906 році в Люксембурзі була випущена поштова марка із зображенням великого герцога Вільгельма IV в пенсне, стало можливим з'являтися в ньому і у світських салонах. У Російській імперії першим з Романових, хто почав носити пенсне, був великий князь Костянтин Миколайович. Перші фотографії, на яких він зображений у пенсне, датовані 1860-ми роками. Слідом за ним і інші князі та княгині стали з'являтися на людях в пенсне.
 У 1910-ті роки пенсне, особливо малопомітні та безобідкові моделі, були популярні як серед жінок, так і серед чоловіків. В асортименті оптиків були присутні моделі пенсне з переніссям різної довжини.

Після закінчення Другої світової війни пенсне втратило свою популярність, а для корекції зору почали широко використовувати окуляри.