Сьогодні, 10 листопада, ми відзначаємо Всесвітній День Науки.
Хотілося б згадати великого вченого, чиї заслуги у науковій сфері внесли величезний внесок у сучасну офтальмогію - Володимир Петрович Філатов.

Вважається, що Філатов вибрав галузь медицини, коли якось побачив сліпого чоловіка, що йшов із паличкою та простукував нею свій шлях. Майбутній академік був вражений і інстинктивно вигукнув: «Кожна людина повинна бачити сонце!». Згодом ця фраза стала девізом інституту, який відкрив в Одесі вчений.
Філатов заснував Одеську офтальмологічну школу і керував нею з 1911 року. Ця школа внесла визначний вклад у розробку пластичних відновлюваних операцій, в оперативну хірургію органу зору, лікування очних захворювань, фізіологічної оптики і ін..
Філатову належить розробка вчення про біогенні стимулятори, яке лягло в основу тканинної терапії. У пошуках засобів боротьби з післяопераційним помутнінням трансплантата при пересадці рогівки, вчений спостерігав, що додатково пересаджений клаптик поверхневого шару рогівки приводить до просвітлення трансплантата. Подальші дослідження Філатова та його учнів показали, що підсадка під шкіру людини різноманітних тканин (тваринного і рослинного походження) має терапевтичну дію при ряді захворювань (очні хвороби, язви шкіри, гінекологічні захворювання та ін.). Як робочу гіпотезу Філатов висловив положення, що консервація тканини в особливих умовах (низька температура для тканин тваринного походження і відсутність світла для рослинних тканин) веде до накопичення у пересадочному матеріалі особливих речовин, збуджуючих життєві процеси в трансплантаті; ці речовини (названі Філатовим біогенними стимуляторами), будучи введеними у хворий організм, активують його фізіологічні реакції і ведуть до виздоровлення.
Філатов зробив значний вклад у пластичну і відновлювальну хірургію запропонувавши у 1917 році метод круглого стебла. Перевага круглого стебла перед існуючими методами пересадки шкіри полягає в тому, що стебло, завдяки розвитку великих кровоносних судин у ньому, прекрасно насичує шматок шкіри і є захищеним від інфекції, так як не має ранової поверхні. Цей метод, як і багато інших непересічних ідей та методів, академік досить детально описав у своїй монографії «Мої шляхи в науці», що вийшла друком у 1955 році.
Сьогодні Інститут очних хворіб і тканинної терапії імені В. П. Філатова Національної академії медичних наук України продовжує розробку нових методів профілактики, лікування та реабілітації при захворюваннях і пошкодженнях очей і їх наслідків, виховує висококваліфікованих лікарів, надає офтальмологічну допомогу населенню України.
Діяльність Інституту є найкращим вшануванням пам’яті вченого, мета якого була нести людям щастя бачити сонце.